Кипарисовик горохоплідний

Побуріння старої внутрішньої хвої — нормальне щорічне оновлення. Якщо буріє зовнішня або верхня хвоя — найчастіша причина посуха: кипарисовик дуже чутливий до пересихання кореневої грудки. Поливайте глибоко раз на тиждень у спеку, мульчуйте приствольне коло корою 7–10 см.

Так — C. pisifera є одним із найвитривіших кипарисовиків (зона 4–7) і легко переносить українські зими по всій країні. Молоді рослини в перший рік після посадки захищають від зимового сонячного опіку спанбондом із лютого боку. Дорослі не потребують укриття.

Молоді рослини поливайте раз на 5–7 днів у теплу погоду, а в спеку (понад 28°C) — кожні 3 дні. Дорослі рослини (3+ роки) — раз на 2 тижні або при пересиханні верхнього шару ґрунту. Мульча з кори завтовшки 7–10 см скорочує потребу в поливі вдвічі.

Сонячне або напівтіньове місце з захистом від сильного зимового вітру і весняного сонця. Не садіть під стріхами і у місцях застою дощової води. Ґрунт — злегка кислий суглинок з хорошим дренажем і перегноєм.

Більшість сортів мають виразну природну форму і не потребують стрижки. Санітарне обрізання (сухі і пошкоджені гілки) — навесні. Для формування живоплоту стрижуть після активного весняного росту (травень–червень) і знову в серпні. Не ріжте у стару деревину — хвойні не відростають із неї.

Оптимально — квітень–травень або вересень з рослинами ЗКС (закрита коренева система). У перші 2 тижні поливайте рясно кожні 2–3 дні незалежно від погоди, а перший місяць притінюйте від прямого полудневого сонця.

Зимостійкіший за Лавсона, зимує в більшості областей; молоді рослини й золотисті сорти на зиму притіняють від сонця, щоб хвоя не буріла.

Золотисті ниткоподібні сорти («Filifera Aurea») — яскравий акцент, ниці — ґрунтопокрив і рокарій, кулясті — контейнер і бордюр.