Характеристики, що найбільше впливають на життя рослини у вашому саду
Коли садити, обрізати, підживлювати — і коли милуватися цвітінням
Де розкривається найкраще і з ким гарно поряд
'Ellwoodii' — класичний вертикальний кипарисовик із щільною колоноподібною синьо-зеленою кроною. Один із найстаріших і найпопулярніших сортів C. lawsoniana у світі: виведений у Великій Британії ще наприкінці XIX ст. і досі не виходить із моди.
За 10 років виростає до 1,5–2 м, за 20 — до 2,5–3 м. Приріст близько 10–15 см на рік. Форма стабільно колоноподібна без стрижки — ідеальний вертикальний акцент у невеликому саду.
Хвоя ювенільна, м'яка, сіро-блакитно-зелена, взимку набуває сталево-синюватого відтінку. Разом із компактними кулястими сортами блакитних ялин утворює класичну контрастну хвойну композицію.
Переносить більше тіні, ніж більшість хвойних — добре росте на ділянках із 3–4 год прямого сонця. Полив регулярний; мульча обов'язкова.
Той самий простий характер — інша форма й колір
Що найчастіше запитують про цю рослину
Пара рослин по боках від входу або на кінцях алеї — класичне рішення. Соліт у рокарії або на газоні створює виразну вертикаль. В контейнері 50–70 л прикрашає терасу або балкон декілька років. Поєднується з низькорослими округлими хвойними для контрасту форм.
Це його природна особливість: 10–15 см на рік — норма. Підживлення хвойним добривом (NPK + Mg) навесні трохи прискорює ріст. Слідкуйте за достатнім поливом: на сухому місці ріст ще повільніший.
Взимку хвоя набуває виразного сталево-синього або фіолетово-зеленого відтінку — це нормально. Навесні повертається звичайний сіро-блакитно-зелений колір. Якщо хвоя буріє — зимовий опік або посуха; притініть і перевірте вологість ґрунту.
Краще за більшість хвойних переносить тінь: 3–4 год прямого сонця на день достатньо. У густій тіні крона розпушується і стає менш компактною. Оптимально — східна або північ-східна експозиція без прямого полудневого сонця.
Родючий, вологий, але дренований ґрунт і полив у посуху — кипарисовик не любить пересихання. Захист від сухих вітрів і мульча теж на користь.
У снігових регіонах бажано — щоб мокрий сніг не розвалив колону на кілька «лап». Крону нещільно стягують шпагатом і знімають навесні.
Для щільного вертикального ряду — з кроком 0,6–0,8 м. Колони зімкнуться боками у зелений екран, лишаючись вузькими.
Найчастіше — від пересихання, застою вологи біля коріння або сонячно-морозних опіків. Забезпечте дренаж, полив і притінення в перші зими; суху хвою вичісують.
З роками колона поступово ширшає й може розвалюватися під снігом, тож дорослі рослини стягують. Стрижка допомагає тримати щільність, але сорт і без неї гарний.
200+ рослин з паспортами догляду — з фільтрами за світлом, ґрунтом, висотою та стилем саду.