Бальзамін Валлера

З 20 лютого до 20 березня, на поверхню: насіння сходить лише на світлі. До цвітіння — кілька місяців. Детально — у гайді «Бальзамін з насіння».

Рівномірно, не допускаючи пересихання: у спеку — щодня, у кашпо — іноді двічі на день. Бальзамін швидко в’яне від пересушки, але так само швидко відновлюється після поливу.

Бальзамін Валлера — найкращий кандидат: він рясно цвіте в півтіні й тіні, де петунія витягується й не цвіте. Поруч гарні бегонія, колеус, хости й папороті.

Так, для кашпо й вазонів на затіненому балконі чи терасі. Добре поєднується з бегонією, колеусом і плющем. Стежте за поливом — у контейнері ґрунт пересихає швидко.

Коли минули заморозки й ночі стабільно вищі за +10 °C — у центрі наприкінці травня. Бальзамін гине навіть від легкого приморозку.

Так, живцями: наприкінці літа зріжте верхівки 8–10 см, вкоріньте у воді й тримайте взимку на світлому теплому підвіконні як кімнатну рослину.

Найчастіше через пересушку, різкі зміни температури чи протяги, рідше — несправжню борошнисту росу (жовтіє листя, знизу білий наліт). Поливайте рівномірно, уражені рослини приберіть.

На палючому сонці й при пересушці бальзамін Валлера цвіте погано, так само — від надлишку азоту чи в надто великому горщику. Перенесіть у півтінь і зменште підживлення.