Будлея Давида

Садіть на найсонячніше місце — метелики активніші в теплі та сонячні дні. Регулярно видаляйте відцвілі суцвіття (deadheading) — рослина відразу дає нові і цвіте довше. Поруч посадіть рослини-«нектарники»: флокс, очиток, гайлардія — метелики в них і залишаться.

Так, у зонах 5–7. Надземна частина підмерзає до рівня снігу (це нормально), але коренева система виживає і навесні відростають нові пагони. Мульчуйте коріння на 15–20 см перед зимою. У суворі зими (нижче -25°C) можуть вимерзати корені — обирайте захищені місця.

Рано навесні будлею обрізають сильно — до 30–50 см від землі. Вона цвіте на пагонах поточного року, тож коротка весняна обрізка лише стимулює потужні нові пагони й рясніше, більше суцвіть. Без обрізки кущ оголюється й дрібнішає.

З липня до вересня, довго й безперервно — саме тоді, коли більшість весняних кущів уже відцвіла. Довгі духмяні волоті весь цей час приваблюють метеликів і бджіл.

Регулярно зрізайте відцвілі волоті, не даючи їм зав’язувати насіння, — у відповідь кущ закладає нові суцвіття й цвіте довше. Це ж стримує самосів, до якого будлея схильна.

Так, будлея рясно розсівається самосівом і в деяких місцях поводиться агресивно, захоплюючи пустирі. Щоб цього уникнути, зрізайте відцвілі суцвіття до дозрівання насіння — це і подовжує цвітіння, і тримає поширення під контролем.

На повному сонці, як акцент заднього плану міксбордера або солітер у «саду для запилювачів». Будлея велика й розлога, тож лишіть їй простір 1,5–2 м; на тісному чи затіненому місці вона цвіте слабше.

Від темно-фіолетового ('Black Knight') і бузкового до рожевого ('Pink Delight') та білого. Усі сорти однаково ароматні й медоносні, тож обирати можна суто за кольором під палітру свого саду.