Гвоздика 'Doris'

Регулярно зрізайте відцвілі квіти — це головний прийом: сорт відповідає кількома хвилями цвітіння з початку літа до осені. Заразом охайна стрижка тримає подушку компактною.

Садові гвоздики з віком дерев’яніють і оголюють середину куртини. Раз на 2–3 роки нарізайте навесні живці з нездерев’янілих пагонів і вкорінюйте — так сорт оновлюється й не втрачає вигляд.

Гвоздика не виносить застою води й кислого ґрунту — коріння загниває. Потрібні повне сонце, бідний дренований, бажано вапнований ґрунт; у рокарії та на підпірній стінці вона почувається найкраще.

Регулярно зрізайте відцвілі квіти — це найдієвіший спосіб. Тоді сорт цвіте кількома хвилями з початку літа до осені, а не одним коротким сплеском.

Гвоздика не виносить застою вологи — на сирому важкому ґрунті коріння загниває. Садіть на дренованому, радше лужному ґрунті, у рокарії чи на підпірній стінці.

На передньому плані сонячного бордюру, у рокарії, на підпірних стінках і в щілинах між плитами. Сиза подушка декоративна навіть поза цвітінням.

Так, і це основний спосіб: сортову гвоздику розмножують живцями чи відводками, бо з насіння вона не повторює батьківських ознак. Живці беруть у першій половині літа.

Перша й найрясніша хвиля — у червні–липні, а за регулярного зрізання відцвілих квіток сорт повторно цвіте до вересня. Це один із найдовше квітучих багаторічних гвоздик.