Іпомея пурпурова

На розсаду — у квітні, по 2–3 насінини в окремі стаканчики, бо іпомея не любить пересадки. У відкритий ґрунт — у травні, коли ґрунт прогрівся й минули заморозки.

Бажано. Оболонка тверда, тому насіння замочують на ніч у теплій воді або злегка надпилюють. Сходи з’являються за 5–10 днів у теплі.

Підготовлене насіння в теплі (+20…+25 °C) сходить за 5–10 днів. Без замочування й у холоді — до 2–3 тижнів і нерівно.

Тонка: шпагат, сітка, решітка, дріт. Іпомея обвиває опору стеблом, тому за товсту колону чи гладку стіну без сітки вона не вчепиться.

Так, у ящику чи вазоні від 5 л на рослину, з натягнутими вгору шпагатами. На сонячному балконі вона закриє тінню вікно вже до середини літа.

Найчастіше — від надлишку азоту й надто родючого ґрунту: ліана жене листя. Інші причини — тінь і пізній посів. Не підживлюйте її азотом і садіть на сонці.

Це норма: квітки іпомеї пурпурової розкриваються вранці й закриваються до обіду, у похмуру погоду — пізніше. Кожна квітка живе один день.

Насіння іпомеї містить алкалоїди й отруйне для людей і тварин, ASPCA відносить її до токсичних для котів, собак і коней. Не садіть її там, де діти можуть збирати насіння.