Клематис

Група 1 (ранні, на торішніх пагонах) — тільки легке прибирання одразу після цвітіння. Група 2 (великоквіткові, цвітуть рано й повторно) — навесні легка обрізка, видалення слабкого. Група 3 (пізні, на нових пагонах) — сильна обрізка до 20–50 см рано навесні. Не знаєте групу — ріжте як групу 3.

Раптове засихання пагонів — це грибкове вʼянення клематиса. Негайно виріжте уражені пагони до здорової тканини або до рівня ґрунту, приберіть рештки й обробіть фунгіцидом. Глибоко посаджена рослина майже завжди відростає від підземних бруньок.

Садіть у глибоку родючу яму, заглиблюючи кореневу шийку на 5–10 см нижче рівня ґрунту — це захищає від вʼянення й стимулює нові пагони. Забезпечте опору, дренаж і прохолодну притінену кореневу зону (мульча або низькі рослини біля основи).

Клематис цвіте найкраще, коли пагони й квіти на сонці, а коренева зона прохолодна й притінена. Тому основу ліани мульчують, прикривають каменем чи низькими багаторічниками, щоб коріння не перегрівалося.

Залежить від групи: ранні (група 1) — у травні–червні, великоквіткові (група 2) — рано влітку й повторно наприкінці літа, пізні (група 3) — з липня до вересня. Підбором сортів різних груп можна мати квіти все літо.

Більшість великоквіткових клематисів зимостійкі (зона 4–5), але основу куща корисно замульчувати, а в груп 2 зняти й пригнути торішні пагони під легке укриття. Видові й сорти групи 3 найвитриваліші.

Найчастіше — обрізка не за своєю групою (зрізали пагони з квітковими бруньками) або сорт 3 групи без весняної обрізки, від чого низ оголюється. З’ясуйте групу сорту й ріжте відповідно; надлишок азоту теж «жене» листя на шкоду квітам.

Клематис чіпляється черешками листя за тонкі опори — сітку, шпалеру, натягнуту волосінь, гілки чагарнику. За гладкий паркан чи стовп без сітки він не втримається, тож передбачте ґратчасту опору.