Міскантус 'Malepartus'

Раніше за більшість міскантусів — уже в серпні. Сорт спеціально відбирали для країн із коротким літом, тож він встигає розкрити волоті навіть у прохолодний рік і тримає їх декоративними до зими.

Так: за літо куртини виростають до 1,5–2,5 м і щільно закривають огляд. Садіть рослини через 1–1,2 м у ряд уздовж межі чи тераси. Пам’ятайте, що навесні після обрізки завіса тимчасово зникає — до середини літа вона знову набирає висоту.

У перший сезон поливайте глибоко й регулярно, щоб коріння пішло вглиб. Далі сорт невибагливий: полив лише в тривалу посуху, а наприкінці зими — обрізка на 5–10 см від землі й легке комплексне підживлення.

Улітку куртина зелена з білою серединною жилкою на листках. У серпні з’являються рожеві волоті, восени вони мідно-червоніють, а листя набуває бронзових і помаранчевих тонів. Узимку волоті сріблясто-білі — особливо гарні під інеєм.

'Malepartus' вищий і потужніший, із ширшим листям, і цвіте на місяць раніше — у серпні. 'Gracillimus' компактніший, з дуже вузьким листям і пізніми волотями наприкінці вересня. Для великої ділянки й раннього ефекту краще 'Malepartus', для дрібної фактури — 'Gracillimus'.

Найчастіше через тінь, надлишок азоту або дуже мокрий ґрунт: стебла витягуються й не тримають ваги волотей. Садіть на повне сонце, не перегодовуйте, а стару загущену куртину розділіть навесні — молоді частини стоять рівніше.

Майже ні: за даними RHS, сорт загалом не уражається ні шкідниками, ні хворобами. Головне — не допускати зимового застою води біля кореневої шийки, бо саме мокрота, а не мороз, найчастіше шкодить міскантусам.