Пухироплідник калинолистий 'Summer Wine'

Насамперед розміром: 1,5–2 м проти 2,5–3 м у 'Diabolo', при схожому винно-пурпуровому кольорі. Листя дрібніше, гілкування густіше, форма акуратніша. Для ділянки, де 'Diabolo' розростається завеликим, це пряма заміна без втрати кольору.

Одразу після цвітіння, у липні: пухироплідник цвіте на торішніх пагонах. Раз на три-чотири роки вирізають до землі третину найстаріших гілок — молодий приріст має найяскравіший колір.

Через затінення. Пурпуровий пігмент утворюється лише на прямому сонці; у півтіні сорт дає зелений приріст із ледь помітним відтінком. Це стосується всіх кольоролистих пухироплідників.

Так, пухироплідник — одна з найзимостійкіших декоративних порід, витримує до −35 °C і зимує в Україні повсюдно без жодного захисту.

У червні, коли на темному листі розкриваються біло-рожеві щитки — контраст максимальний. Восени листя темнішає до майже чорно-пурпурового, а взимку лишаються декоративні здуті плодики.

Кілька сезонів — так, у горщику від 50 л із дренажем. Але пухироплідник має потужну кореневу систему й у контейнері швидко пригнічується: потрібен щорічний полив без пропусків і пересадка кожні два-три роки. У відкритому ґрунті він значно невибагливіший.

Так, для вільного: садять через 1–1,2 м. Стрижений живопліт із нього робити можна, але це коштує цвітіння, бо стрижка прибирає торішні пагони з бруньками.

Стандартна проблема пухироплідників без омолодження. Вирізайте щороку кілька найстаріших пагонів до землі — від основи підуть нові, і кущ відновить щільність. Радикальний варіант — зрізати все на пеньок 30 см після цвітіння.