Сакура 'Amanogawa'

2–3 м між деревами — за 10 років утворює нещільну колонаду. Мінімальна ширина алеї — 1,5 м (крона практично не виходить за 1 м). Ідеальна для входу у сад або вздовж паркану.

Це одна з кількох великих сакур, яка підходить для саду від 4×4 м. Колоноподібний силует не затінює сусідні рослини і займає лише 1 м² площі ґрунту.

У квітні, вкриваючись блідо-рожевими напівмахровими квітами з легким ароматом. Цвітіння триває близько 1–2 тижнів і передує повному розпусканню листя.

Сонячне захищене місце, дренований родючий ґрунт і полив у посуху для молодого деревця. Обрізку роблять улітку після цвітіння — навесні сакура «плаче» соком і гірше гоїть рани.

З весняними цибулинними біля основи (нарциси, мускарі) і низькими багаторічниками. Вузька вертикаль гарна ритмічними рядами чи парою обабіч входу.

Причини — затінення, бідний чи перезволожений ґрунт та грибні хвороби кісточкових (моніліоз, «кишенькова» плямистість). Санітарна обрізка хворих гілок і сонячне провітрюване місце вирішують більшість проблем.

Ні, вузька колоноподібна форма природна; втручання мінімальне. Прибирають лише сухі, хворі та поодинокі відхилені пагони, щоб зберегти стрункий силует.

Так, восени листя набуває жовто-помаранчевих і мідних тонів. У поєднанні з вузьким силуетом це робить деревце цікавим і поза цвітінням.

Помірно (приблизно зона 5–6): у суворі зими можуть підмерзати квіткові бруньки й кінці пагонів. Садять у захищеному від холодних вітрів місці, штамб на зиму білять від морозобоїн.