Спірея японська

Рано навесні коротко обріжте кущ (на 15–25 см від землі) — японська спірея цвіте на пагонах поточного року, тож сильна весняна обрізка дає рясне цвітіння й охайну форму. Восени обрізати не обовʼязково.

Зрізайте відцвілі щитки одразу після першої хвилі цвітіння — це стимулює нові пагони й другу, хоч і скромнішу, хвилю квітів наприкінці літа. Заразом кущ лишається акуратним.

Так, це один із найкращих кущів для низької квітучої огорожі та бордюру: висаджена через 0,3–0,4 м, вона утворює щільну стрічку 0,5–0,8 м, що цвіте все літо й добре тримає стрижку.

Для золотисто-вогняного листя беріть «Goldflame» (молоде листя помаранчеве, далі золотисте), для компактної зеленої подушки з рожевими квітами — «Little Princess», для насиченого малинового цвітіння — «Anthony Waterer».

З червня до вересня. Цвітіння тривале й рясне, особливо на сонці; з видаленням відцвілих щитків кущ може зацвісти повторно наприкінці літа.

Найчастіша причина — затінення: у тіні і цвітіння слабшає, і золотисте листя зеленіє. Пересадіть кущ на сонце й не забувайте про весняну обрізку — цвітіння повернеться.

Найкраще навесні або на початку осені, щоб кущ устиг укоренитися. Контейнерні саджанці зі закритою кореневою системою можна висаджувати майже весь сезон, уникаючи лише піку літньої спеки.

Спірея японська зимостійка; у сувору зиму можуть підмерзати кінчики пагонів, але це не страшно — навесні кущ усе одно сильно обрізають, і він швидко відновлюється, адже цвіте на пагонах поточного року.