Жоржина бордюрна

Вони компактні (30–50 см), не потребують ні підвʼязки, ні прищипки й самі тримають охайну форму, рясно цвітучи все літо. Ідеальні для бордюрів, контейнерів і балконів, де високі жоржини недоречні.

Так, багато бордюрних серій вирощують із насіння як однорічники: сіють на розсаду в березні–квітні, зацвітають того ж літа. До осені вони утворюють невеликі бульби, які теж можна зберегти.

Якщо хочете зберегти конкретну рослину — так, бульби викопують і зберігають у прохолоді, як у звичайних жоржин. Сортосерії з насіння часто вирощують як однорічники й щороку сіють заново.

Так, це один із найкращих варіантів для горщиків і балконних ящиків: компактний кущ рясно цвіте все літо. Беріть місткість від 5–7 л, тримайте на сонці, регулярно поливайте й підживлюйте.

Бульби пророщують удома з квітня, а в ґрунт висаджують у травні, коли мине загроза заморозків. Насіннєві серії сіють на розсаду в березні.

Після перших заморозків стебла зрізають, бульби викопують, просушують і зберігають у торфі чи піску за +5…+8 °C. У ґрунті жоржина не зимує.

Молоді пагони люблять слимаки, а бутони — попелиця. Слимаків збирають і ставлять пастки, попелицю змивають чи обробляють.

Усе літо до заморозків; регулярне зрізання відцвілих кошиків підтримує безперервне цвітіння. Це одні з найтриваліше квітучих літників-бульбоцвітних.

Ні — компактні серії самі тримають форму без прищипки й підв'язки. Це головна перевага бордюрних жоржин перед високими.