Барвінок малий

20–30 см — за 2 роки куртина повністю зімкнеться. Для швидшого покриття — 15 см. Весна або рання осінь — найкращий час для посадки.

Регулярна обрізка не потрібна, але якщо куртина оголилася в центрі чи розрослася за межі, навесні її можна коротко підстригти — барвінок швидко відновиться густішим і молодшим. Це ж стримує його розповзання.

Дуже легко: пагони барвінку вкорінюються у вузлах самі, тож достатньо відділити укорінену ділянку з частиною стебла й пересадити. Можна також ділити куртину навесні чи восени або нарізати живці — приживаються майже всі.

Основне цвітіння — навесні, у квітні–травні: куртина вкривається синьо-фіолетовими (у сортів — білими чи пурпуровими) квіточками. У сприятливих умовах барвінок дає поодинокі квіти й протягом літа.

Так, барвінок малий — вічнозелений: його глянцеве темно-зелене листя зимує живим під снігом і прикрашає сад цілий рік. Саме тому він цінний як ґрунтопокрив для тіні, що не оголює ґрунт навіть узимку.

Барвінок розростається активно й може виходити за відведені межі, хоча не настільки агресивний, як деякі ґрунтопокривні. Обмежуйте його бордюрною стрічкою, підстригайте краї куртини й виривайте зайві пагони — контролювати його легко.

Барвінок тіньовитривалий, але в надто глибокій тіні цвіте скупо, даючи переважно листя. Для ряснішого цвітіння посадіть його у світлішу півтінь або туди, куди потрапляє ранкове сонце — листяний покрив від цього не постраждає.

Як ґрунтопокрив у тіні й півтіні: під деревами й кущами, на тінистих схилах, уздовж північних стін і там, де не росте газон. Вічнозелений килим барвінку глушить бур’яни й закриває ґрунт, з яким більшість рослин не впоралася б.