Дзвоники персиколисті 'Telham Beauty'

Регулярно зрізайте відцвілі квітконоси: це стимулює нові бічні пагони й тримає цвітіння до кінця літа, а заразом стримує рясний самосів, до якого схильні персиколисті дзвоники.

Лавандово-блакитні дзвоники — класичні партнери троянд, шавлій, манжетки й ромашок у котеджному квітнику. Вертикаль тонких стебел добре розбавляє округлі форми сусідів.

Так, персиколисті дзвоники надійно зимують у нашому кліматі без укриття. Прикоренева розетка лишається зеленою; навесні досить прибрати торішні сухі стебла.

Основна хвиля — червень–липень. Якщо зрізати відцвілі стебла до утворення насіння, рослина часто дає скромніше повторне цвітіння наприкінці літа.

Високі тонкі стебла у вітряних місцях і після дощу вилягають. Поставте кілочки або кільцеву підпору чи садіть у захищеному куточку серед міцніших сусідів.

На середньому й задньому плані міксбордера в котеджному стилі, серед троянд і півоній. Блакитні дзвоники, що «ширяють» над розеткою листя, класично поєднуються з рожевим і білим.

Сонце або легка півтінь, помірно вологий дренований ґрунт. Після цвітіння стебла зрізають; раз на кілька років кущ ділять для омолодження.

Причини — надто густа тінь, бідний сухий ґрунт або застарілий кущ. Пересадіть на світліше місце, підживіть навесні та поділіть куртину, якщо їй понад 4–5 років.

Так, персиколисті дзвоники легко сходять із насіння й дають дрібне самосівне потомство. Для збереження чистого сорту надійніше ділити кущ або брати прикореневі розетки.