Лапчатка кущова

Сонячне або злегка тіньове місце із сухим чи помірно вологим ґрунтом. Ідеальна для рокарію, низького бордюру вздовж доріжки, гравійного саду. Не потребує підживлення на бідних ґрунтах — надлишок поживних речовин дає листя замість квіток.

Дорослі рослини посухостійкі — полив лише при тривалій спеці (понад 2 тижні без дощу). Молоді рослини (перший рік) поливайте раз на 7–10 днів.

Ранньою весною кущ злегка проріджують і вкорочують пагони приблизно на третину — це тримає його компактним і стимулює рясне цвітіння. Раз на кілька років старі кущі омолоджують сильнішою обрізкою. Стрижку лапчатка переносить добре.

Дуже довго — з червня до жовтня, практично весь сезон, за що її й цінують. Безперервне цвітіння робить лапчатку однією з найвдячніших рослин для бордюру й низької огорожі.

Дуже зимостійка — надійно зимує в нашому кліматі без жодного укриття й не пошкоджується морозами. Це один із найвитриваліших і найневибагливіших декоративних кущів.

Головна причина — нестача сонця: у тіні лапчатка витягується, рідшає й майже не цвіте. Їй потрібне повне сонце; на відкритому місці кущ компактний і вкривається квітами все літо.

Деякі жовтогарячі, рожеві та червоні сорти на пекучому сонці й у спеку бліднуть або вигоряють до кінця дня — це сортова особливість. Білі та жовті форми колір тримають стабільно; для спекотних місць краще обрати саме їх.

Як низьку квітучу огорожу й бордюр, у міксбордері, на сонячних схилах і в посухостійких клумбах. Невибаглива, довго цвіте й приваблює запилювачів — добрий вибір для саду з мінімальним доглядом.