Молодило

Заповніть щілину між каменями сумішшю піску і садового ґрунту 1:1. Посадіть розетку, злегка притиснувши до каменя. Не поливайте перші 2 тижні — коріння самостійно освоїть ґрунт.

Майже ні. Молодило — сукулент, що запасає вологу в листі й живе на сухому бідному ґрунті. Полив потрібен лише свіжопосадженим розеткам у тривалу спеку. Доросле молодило страждає радше від надлишку води, ніж від нестачі, тож краще недополити, ніж перелити.

Найпростіше — дочірніми розетками («дітками»), які кущ утворює навколо себе на коротких пагонах. Їх просто відділяють і притискають до ґрунту — вони вкорінюються самі за кілька тижнів. Одна розетка за сезон дає цілу колонію.

Так, молодило цілком зимостійке в нашому кліматі й не потребує укриття — воно вічнозелене й тримає розетки під снігом. Небезпечний для нього не мороз, а вимокання: на вологому ґрунті взимку розетки можуть загнити, тому головне — дренаж.

Це нормально й декоративно: багато сортів на сонці та в прохолодну пору набувають яскравіших червоних, бронзових чи лілових тонів, а в тіні й улітку зеленіють. Що більше сонця, то насиченіший колір розеток.

Причина — брак сонця: у тіні розетки витягуються, бліднуть і розпадаються. Молодилу потрібне повне сонце; пересадіть його на відкрите місце — і розетки знову стануть щільними й компактними.

Майже завжди через надлишок вологи: важкий ґрунт, застій води чи перелив. Коріння й розетки гниють. Садіть молодило в бідну піщано-кам’янисту суміш із доброю дренажем, відсипайте довкола гравій і не поливайте зайвий раз.

Молодило чудове в неглибоких контейнерах і плошках, у щілинах сухих підпірних стінок, на «зелених дахах», між плитами доріжки та як бордюрна облямівка сонячної клумби. Скрізь, де сухо, сонячно й мало ґрунту, воно — у своїй стихії.