Характеристики, що найбільше впливають на життя рослини у вашому саду
Коли садити, обрізати, підживлювати — і коли милуватися цвітінням
Де розкривається найкраще і з ким гарно поряд
'Coccinea Speciosa' — старий гентський гібрид (Ghent, до 1846 р.) з найяскравішими вогненно-помаранчевими квітками серед листопадних азалій. Один із найзимостійкіших культиварів (зона 4–5). Висота 1,5–2 м. AGM RHS.
Той самий простий характер — інша форма й колір
Що найчастіше запитують про цю рослину
Вогненно-помаранчеві суцвіття з'являються до листя — кущ горить як факел на фоні ще темного весняного саду. Ефектно поряд із форзицією або жовтими нарцисами під кущем.
Кислий (рН 4,5–5,5), вологий, дренований і багатий на органіку. На вапнякових сухих ґрунтах азалія хлорозить — рятують торф, хвойний опад і мульча.
Дуже — це один із найзимостійкіших культиварів листопадних азалій (зона 4–5). Тому вона надійна навіть у прохолодніших регіонах.
У легкій півтіні на узліссі, під ажурними деревами й у вересовому саду. Помаранчеве цвітіння яскраве, тож потрібне спокійне зелене тло.
Так, восени листя набуває вогненно-помаранчевих тонів. Це робить кущ цікавим і після цвітіння.
Найчастіше — хлороз від залуження ґрунту, коли блокується засвоєння заліза. Підкислюйте ґрунт, мульчуйте хвоєю й поливайте дощовою водою.
Ні, форма природно гарна; прибирають лише сухі гілки. Відцвілі суцвіття можна виламувати, щоб рослина не витрачала сили на насіння.
Із синіми весняними цибулинними, свіжою зеленню папоротей і білими рододендронами — холодні тони гасять яскравість помаранчевого. Гарна й у групі листопадних азалій різних кольорів.
200+ рослин з паспортами догляду — з фільтрами за світлом, ґрунтом, висотою та стилем саду.