Гейхера 'Dew Drops'

Яскравість малюнка залежить від світла. У глибокій тіні нові листки виростають зеленішими, а на пекучому полуденному сонці кремові ділянки можуть підгоряти. Найконтрастніше листя — у півтіні з ранковим сонцем. Крім того, малюнок змінюється за сезон: навесні листя синювато-зелене, а строкатість розгортається ближче до літа.

Від морозу — ні: сорт витримує −20 °C. Небезпечніші безсніжні зими з яскравим сонцем, коли листя висихає на мерзлому ґрунті. Тоді досить накинути ялинове гілля. Восени підмульчуйте основу куща: гейхери з роками «вилазять» із ґрунту, і мульча захищає оголену кореневу шийку.

Найкраще — з рослинами однотонного листя, щоб строкатість не губилася: з папоротями, сизими хостами, пурпуровими чи майже чорними гейхерами, осоками. Рожеві жилки гарно підхоплюють рожеві астильби й барвінок.

Так, RHS прямо рекомендує сорт для горщиків і контейнерів. Беріть вазон від 3 л із дренажним отвором, легкий субстрат і тримайте в півтіні. На зиму горщик краще прикопати в саду або поставити в холодне, але захищене місце — у контейнері коріння промерзає сильніше, ніж у ґрунті.

У червні–липні: над листям піднімаються стрілки до 60 см із дрібними коралово-червоними дзвіночками. Квіти легкі й ажурні, але головна окраса сорту — листя, тож після цвітіння стрілки просто зріжте до основи.

Навесні молоді листки синювато-зелені з легким крапчастим малюнком, до літа кремові плями розростаються, а жилки наливаються рожевим. Листя напіввічнозелене: частина зимує, тож рано навесні просто приберіть пошкоджені листки.

Головний ворог — довгоносик: личинки об’їдають коріння, і кущ раптом в’яне та легко висмикується з ґрунту. Також можлива іржа гейхери — помаранчеві подушечки на звороті листка. Уражені листки видаляйте, не загущуйте посадки, а проти личинок довгоносика допомагають біопрепарати з нематодами.