Той самий характер — інша форма, висота й колір
Характеристики, що найбільше впливають на життя рослини у вашому саду
Коли садити, обрізати, підживлювати — і коли милуватися цвітінням
Де розкривається найкраще і з ким гарно поряд
Хоста 'Sum and Substance'велике листя під кроною — рима до катальпи
Барвінок малийвічнозелений килим у тіні дерева
Живучка повзучаґрунтопокрив приштамбового кола
Гейхера 'Palace Purple'темне листя біля основи
Спірея японська 'Goldflame'кущ на сонячному краю крони
Самшит вічнозеленийкулі під штамбовою «Нана»Катальпа бігнонієвидна — дерево, яке в саду помічають усі. Листя завбільшки з тарілку, на початку літа — білі «свічки» квіток, схожих на мініатюрні орхідеї, а восени й усю зиму з гілок звисають довгі тонкі стручки, за які її звуть бобовим або сигарним деревом. Росте швидко, тіні дає багато і при цьому невибаглива до ґрунту.
У дорослому віці це дерево 9–15 м заввишки з широкою, округлою, трохи неправильною кроною. Листя серцеподібне, світло-зелене, до 25 см завдовжки. Квітки білі, дзвоникові, з пурпуровими цятками й жовтими смужками в зіві, зібрані у великі прямостоячі волоті 15–30 см і приємно пахнуть. Стручки до 35–40 см спершу зелені, потім темно-коричневі.
Головна роль — солітер і тіньове дерево: над лавою, терасою, дитячим майданчиком, посеред галявини. Катальпа добре переносить місто: загазованість, ущільнений ґрунт, спеку. На маленькій ділянці замість видового дерева беруть сорт «Нана» на штамбі — компактну кулю, яка не переростає двір.
Потрібне сонце або легка півтінь і місце, захищене від сильного вітру: велике листя легко рветься. Ґрунт підходить майже будь-який, від піску до глини, кислий чи лужний; молодим рослинам потрібен полив у посуху. Найуразливіші — перші дві-три зими: молоді пагони пізно дозрівають і підмерзають. З віком зимостійкість різко зростає.
Листя розпускається пізно — наприкінці травня, коли інші дерева вже зелені. Цвіте в червні–липні, восени листя майже не жовкне й опадає після перших заморозків. Узимку декор тримають стручки.


Що іноді трапляється і як зарадити
Після розпускання бруньок обріжте суху частину до живої бруньки. Наступного сезону не давайте азоту після липня й обгорніть стовбурець на зиму.
Почекайте до середини червня. Подряпайте кору на гілці: зелений шар під нею означає, що дерево живе.
Наступну посадку плануйте з укриттям від панівних вітрів — за будинком, парканом чи групою дерев. Пошкоджене листя дереву не шкодить.
Посадка, обрізка й розмноження — по порядку
Невеликий контейнерний саджанець 15–30 см приживається легко, але перші дві зими потребує захисту.
Насіння з власних стручків сходить добре; сіянці ростуть швидко, але в перші роки чутливі до морозу.
Що найчастіше запитують про цю рослину
Перші два-три роки — найважливіші. Поливайте в посуху, мульчуйте приштамбове коло, а підживлення азотом припиняйте в липні: тоді пагони встигають здерев’яніти до морозів. На першу й другу зиму обгорніть стовбурець агроволокном або мішковиною. Із третього-четвертого року дерево стає значно витривалішим і майже не потребує уваги.
Формувальна обрізка не обов’язкова: крону дерево будує саме. Навесні, після розпускання бруньок, вирізають підмерзлі кінчики пагонів і сухі гілки — саме тоді видно, що вижило. Якщо хочеться компактного дерева з гігантським листям, катальпу можна регулярно сильно вкорочувати на «пеньок» наприкінці зими: вона це переносить і відповідає дуже великими листками.
Листя майже не змінює кольору й опадає після перших заморозків, часто ще зеленим. Натомість на дереві лишаються довгі стручки — вони темнішають і висять до весни. Восени катальпу не підживлюють і не обрізають; молоді рослини наприкінці листопада мульчують і обгортають стовбурець.
Доросле дерево — так, у більшій частині країни без укриття. Вразливі молоді рослини: за спостереженнями в Харкові, саджанці першого-другого року пізно завершують ріст і помітно підмерзають у верхній частині, а з третього року пошкодження різко зменшуються й до п’яти років майже зникають. Підмерзлі пагони навесні відростають.
На сонячному місці, захищеному від сильного вітру, — велике листя легко рветься. Враховуйте розмір: доросле дерево займає 8–10 м у діаметрі, тож від будинку й паркану відступайте щонайменше 5–6 м. Найкраще вона виглядає солітером посеред газону, над терасою або місцем відпочинку.
Катальпа на штамбі — це, як правило, сорт «Нана», щеплений на стовбур видової катальпи заввишки 1,8–2 м. Вона утворює щільну кулясту крону 1,5–2,5 м у діаметрі й майже ніколи не цвіте. Звичайна видова катальпа виростає у велике дерево 9–15 м і рясно цвіте. Перша — для невеликого двору й формального саду, друга — для простору.
Найімовірніше, ні. Катальпа — одне з найпізніших дерев: бруньки рушають наприкінці травня. Перевірте гілку нігтем — якщо під корою зелено, дерево живе. Підмерзлі кінчики пагонів обріжте після того, як розпустяться бруньки нижче.
Найчастіше через вік: сіянець зацвітає лише через кілька років після посадки. Друга причина — нестача сонця. Третя — сильне підмерзання або радикальна обрізка: дерево витрачає сили на відростання пагонів і може пропустити сезон. Якщо у вас сорт «Нана», він майже не цвіте за природою.
350+ рослин з паспортами догляду — з фільтрами за світлом, ґрунтом, висотою та стилем саду.