Півонія 'Karl Rosenfield'

Це класична насичено-червона півонія з великими густомахровими квітами й порівняно міцними стеблами, тож кущ менше вилягає. Найкращий вибір, якщо потрібен надійний червоний колір у квітнику.

Менше за махрові рожеві сорти завдяки міцнішим стеблам, але після сильного дощу опора все ж корисна. Установіть кільце навесні для страховки.

У червні протягом 2–3 тижнів. Як і всі трав’янисті півонії, після цвітіння зберігає декоративне різьблене листя до осені.

Червоні квіти ефектні поряд із білими й рожевими півоніями («Sarah Bernhardt»), а також із сизим листям і білими дзвониками. Класичний дует — півонії з ірисами та трояндами.

Бруньки заглиблюють на 3–5 см — глибша посадка є головною причиною, чому півонія не цвіте. Місце сонячне, ґрунт родючий дренований.

Наприкінці серпня–вересні, поділяючи кореневище на частини з 3–5 бруньками. Після пересадки кущ кілька років набирає силу.

Це сіра гниль (ботритіс) у вологу погоду. Прибирайте уражене, не загущуйте кущ і обробляйте фунгіцидом навесні.

Стебла міцніші за багато рожевих сортів, але важкі густомахрові квіти в дощ вилягають. Кільцева опора зберігає кущ охайним.

Так, восени стебла зрізають майже до землі — це профілактика сірої гнилі. Навесні кущ відростає з підземних бруньок.