Туя західна 'Golden Globe'

Практично лише кольором: обидва — кулясті туї схожого розміру, але 'Globosa' зелена, а 'Golden Globe' золотисто-жовта з бронзовим зимовим відтінком. Якщо в саду вже є 'Globosa', золотиста куля поруч дасть контраст, а не повтор.

Ні, куля тримається сама. Легке підрівнювання в травні можливе, якщо хочеться ідеальної геометрії, але без нього сорт теж виглядає охайно. Глибоко в стару деревину не заходять.

Садити на повне сонце — це єдина умова. У півтіні хвоя зеленіє, і сорт перестає відрізнятися від зеленої 'Globosa'. Надлишок азоту теж «озеленює» приріст, тож підживлення має бути помірним.

Це нормальна сезонна реакція золотистих туй на холод, а не підмерзання. Навесні колір повертається. Тривожно лише тоді, коли хвоя не просто змінила відтінок, а підсохла й побуріла плямами — це сонячний опік.

У квітні–травні або у вересні, з контейнера. Туї потребують більше вологи, ніж ялівці, тож перший сезон полив регулярний, а приштамбове коло мульчують корою.

У бордюрі, ритмічній посадці вздовж доріжки, у контейнері, у рокарії. Золотиста куля добре працює як повторюваний елемент — три-п’ять однакових рослин на рівній відстані читаються краще за одну.

З пурпуровим листям і блакитною хвоєю — барбарисом Тунберга, пухироплідником 'Diabolo', ялівцем 'Blue Star'. Із зеленню сорт зливається й втрачає сенс.

Найчастіше через мокрий сніг, що розсуває гілки зсередини. Струшуйте сніг після рясних снігопадів. Якщо форма вже порушена, її частково відновлює обережна стрижка навесні по молодому приросту.