Туя західна 'Rheingold'

Так, і саме за це сорт і садять. Зміна золотистого на мідно-бронзовий — сортова реакція на холод, а не підмерзання чи хвороба. Навесні хвоя повертає золотистий колір. Тривожно лише тоді, коли гілки буріють плямами й підсихають — це вже сонячний опік.

Ні, форма тримається сама. Легке підрівнювання в травні можливе для акуратності. Сорт росте повільно, тож форма роками не виходить із-під контролю.

Сорт зберігає ювенільний тип хвої на частині пагонів — це його особливість, а не дефект. Через це крона виглядає пухнастішою й мʼякшою за типові туї з суцільно лускоподібною хвоєю.

Так, і саме за нього сорт садять. Перехід золотистого в мідно-бронзовий — реакція на холод; навесні колір повертається. Тривожно лише коли гілки буріють плямами й підсихають — це вже сонячний опік.

У квітні–травні або у вересні, з контейнера. Перший сезон полив регулярний: туї страждають від пересихання швидше за ялівці. Приштамбове коло варто замульчувати корою.

На видному місці, де зимовий бронзовий колір працюватиме в голому саду: біля входу, на розі будинку, у рокарії, в композиції з темнохвойними. Обовʼязково на повному сонці.

З темнозеленою й блакитною хвоєю для максимального контрасту: тисом, ялівцем 'Blue Star', ялиною сизою. Пурпуролисті кущі теж працюють, але влітку конкурують із золотом за увагу.

Через нестачу світла або надлишок азоту. У півтіні хвоя зеленіє, а рясні азотні підживлення роблять приріст зеленим і пухким. Обидві причини усуваються — пересадкою на сонце й помірним живленням.