Хоста 'Mango Tango'

У півтіні з ранковим сонцем: кілька годин м’якого світла роблять жовтий центр соковитішим, а тінь опівдні береже край листка від опіків. У глибокій тіні малюнок теж зберігається, але центр тьмяніє до зеленкувато-жовтого.

Частіше, ніж звичайну хосту, — приблизно раз на 3–4 роки, навесні на початку відростання. Британська фахівчиня з хост Діана Ґренфелл радить саме регулярний поділ, щоб кущ зберігав чіткий строкатий малюнок і не «розпливався».

Жовтий центр гарно підхоплюють золотисті гейхери, японська осока та трав’яниста гаконехлоя, а зелена рамка листя — контраст для блакитних хост на кшталт 'Halcyon' і сріблястолистих папоротей. Сорт розглядають зблизька, тож садіть його в передньому плані.

Так: середня куртина (близько 50 см заввишки) добре почувається у великому контейнері об’ємом від 20 л із дренажем і поживним ґрунтом. Поливайте регулярно, а на зиму прикопайте вазон або занесіть у неопалюване приміщення — у горщику коріння промерзає сильніше, ніж у землі.

У липні–серпні: над куртиною піднімаються квітконоси з блідо-лавандовими дзвіниками. Квіти приємні, але головна окраса — листя; щоб кущ лишався охайним, квітконоси після цвітіння можна зрізати.

Строкаті спорти іноді повертаються до забарвлення батьківського сорту або дають однотонні пагони. Помітивши такий пагін, обережно відділіть його разом зі шматком кореневища. А тьмяний центр зазвичай означає замало світла — перенесіть кущ у світлішу півтінь.

Збоку її легко сплутати з 'Woop Woop' чи 'Stitch in Time' — фахові довідники прямо пишуть, що ці сорти важко розрізнити. Тому купуйте саджанці в перевірених розсадниках із підписаною назвою: так ви точно отримаєте саме 'Mango Tango'.