Характеристики, що найбільше впливають на життя рослини у вашому саду
Коли садити, обрізати, підживлювати — і коли милуватися цвітінням
Де розкривається найкраще і з ким гарно поряд
Хоста 'Waterslide' (Hosta 'Waterslide') — блакитна хоста, листя якої наче завмерло в русі: вузьке, загострене, складене вздовж середньої жилки й сильно хвилясте по краю. Здалеку куртина нагадує потік води, що збігає по каменях, — звідси й назва, що перекладається як «водяна гірка».
Сорт вивів Ганс Гансен у розсаднику Walters Gardens (Мічиган, США): схрещування зроблено 2010 року, батьківський сорт — відома хвиляста 'Neptune'. Порівняно з нею 'Waterslide' компактніша й довше тримає блакитний восковий наліт — аж до кінця літа. Куртина 35–40 см заввишки й 75–90 см завширшки, а наприкінці липня–в серпні над нею розкриваються лавандові квіти, які охоче відвідують бджоли.
Хвилясте листя дає рідкісну для хост рухливу фактуру: 'Waterslide' гарно контрастує з великими гладкими хостами, папоротями, астильбами й золотими злаками. Добре виглядає в тіньовому бордюрі, біля водойми та у вазонах, а в групі з трьох–п’яти кущів створює ефект хвилястого блакитного килима.
Найкраще місце — світла півтінь або кілька годин ранкового сонця: у глибокій тіні рослина слабшає. Ґрунт — родючий, вологий, без застою води; коротку посуху хоста переносить, але тривале пересихання їй шкодить. Поливайте під корінь, щоб не змивати блакитний наліт. Зимує без укриття.
Той самий простий характер — інша форма й колір






Що найчастіше запитують про цю рослину
У світлій півтіні або там, де вранці 2–3 години сонця. На відміну від багатьох хост, 'Waterslide' не любить глибокої тіні — там вона росте слабше й рідшає. Опівдні ж листя краще притінити, щоб не вигорав блакитний наліт.
Під корінь, а не дощуванням зверху: вода й тертя змивають восковий наліт, і листя зеленіє. Ґрунт тримайте рівномірно вологим, особливо в липні–серпні; мульча з кори чи компосту допоможе зберегти вологу.
Із рослинами іншої фактури: великими гладкими хостами ('Sum and Substance', 'Sun Power'), ажурними папоротями, астильбами, золотою гаконехлоєю. Чудова пара — строкаті хости з білою облямівкою: блакитне хвилясте листя поряд із ними виглядає ще виразніше.
Так, компактна куртина до 40 см заввишки добре почувається в контейнері від 15–20 л із дренажем. Стежте за поливом — у горщику ґрунт пересихає швидше, — а на зиму прикопайте вазон у землю або занесіть у неопалюване приміщення.
Наприкінці липня–в серпні, близько чотирьох тижнів: квітконоси заввишки 30–40 см несуть по кілька десятків лавандових дзвоників. Квіти не пахнуть, але приваблюють бджіл.
Довше за більшість блакитних хост: наліт тримається аж до кінця літа, що й відрізняє сорт від батьківської 'Neptune'. Щоб колір не зник раніше, уникайте полуденного сонця й поливу по листю.
'Waterslide' — нащадок 'Neptune', але компактніша й має листя, складене вздовж середньої жилки, чого в 'Neptune' немає. До того ж вона довше тримає блакитний колір. Якщо 'Neptune' для вашого куточка завелика, 'Waterslide' — вдала заміна.
Особливої стійкості в неї немає — вона така сама, як у звичайної хости. Листя досить щільне, але навесні молоді листки варто захистити гравієм, пастками чи гранулами, а для профілактики гнилі не допускайте застою води біля кореневища.
Статті, де йдеться про цю рослину
350+ рослин з паспортами догляду — з фільтрами за світлом, ґрунтом, висотою та стилем саду.