Хоста 'Sun Power'

Частково. Вона витримує більше світла, ніж блакитні й строкаті хости, але фахівці відзначають, що її сонцестійкість перебільшена. Оптимально — ранкове сонце й тінь у спекотні години дня. На відкритому полуденному сонці листя може обгоріти, особливо без поливу.

Золотий колір проявляється на світлі. У глибокій тіні листя лишається шартрезово-салатовим. Перенесіть кущ туди, де вранці буде 2–3 години сонця, — і вже наступного сезону листя стане помітно золотішим.

Дорослий кущ сягає 60–70 см заввишки й 1,2–1,8 м завширшки, тож між нею та сусідами лишайте щонайменше метр. Повного розміру хоста досягає за 4–6 років, а доти простір можна заповнити ранньовесняними цибулинними.

Найефектніший контраст — із блакитними хостами ('Halcyon', 'Waterslide'), пурпуровими й темними гейхерами та темною хвоєю тиса чи ялівцю. Ажурні папороті й астильби пом’якшують велике листя, а сама хоста працює як золотий акцент у тіньовому бордюрі.

Цвіте в липні блідо-лавандовими квітами на квітконосах до 90 см. Сорт стерильний і насіння не зав’язує, тож розмножують його лише поділом куща навесні або наприкінці літа.

Найчастіше через полуденне сонце в поєднанні з пересохлим ґрунтом. Поливайте рясно під корінь у спеку, мульчуйте шаром 5–7 см і, якщо опіки повторюються, притініть кущ у найгарячіші години або пересадіть у світлу півтінь.

Листя щільне, тож пошкоджень менше, ніж у тонколистих сортів, але у вологу погоду слимаки можуть дістатися й до неї. Допомагає гостра мульча (дрібний гравій), пастки й вечірній збір шкідників навесні, поки листя ще молоде.