Лілія 'Stargazer'

Це найвідоміша східна лілія: великі малиново-рожеві квіти з білою облямівкою, обернені вгору, із дуже сильним солодким ароматом. Символ розкішних духмяних лілій і топова квітка на зрізку.

Менш зимостійка за азіатські та ОТ-гібриди, тож у наших умовах її вкривають на зиму листям чи лапником або вирощують у контейнері, який заносять у прохолодне приміщення.

Сонячне місце з притіненою прохолодною основою стебла, добре дренований, злегка кислий родючий ґрунт. Застою води не виносить — на дно ями додайте пісок.

Інтенсивний аромат — родова риса східних лілій. Він чудовий у саду, але в закритому приміщенні може бути надмірним; до того ж пилок плямить одяг, а рослина небезпечна для котів, тож удома з котами її тримати не варто.

Восени або навесні на глибину близько 3 висот цибулини (15–18 см) у дренований ґрунт. Застою вологи цибулина не терпить — на важкому ґрунті підсипають пісок.

Квітку зрізають (краще без пилку, що плямить), а стебло лишають зеленіти для наливу цибулини. Восени сухе стебло прибирають, підживлюють калієм.

Яскраво-червоних жуків і їхніх личинок (замаскованих під власні екскременти) збирають уручну. За сильного ураження обробляють інсектицидом.

Лусочками цибулини й дочірніми цибулинками. Кущ ділять і розсаджують раз на 3–4 роки, коли цибулини загущуються й квіти дрібнішають.

Східні лілії помірно зимостійкі — у холодних регіонах їх мульчують листям чи торфом. Глибока посадка й дренаж теж підвищують зимостійкість.